Діти та підлітки

Діти та підлітки, які зазнають насильства з боку своїх батьків, законних опікунів або братів і сестер, потребують допомоги. Вони також потребують допомоги, якщо стають свідками насильства у стосунках своїх батьків.

Домашнє насильство має свої наслідки для дітей

Якщо діти зазнають домашнього насильства, це негативно впливає на їхній розвиток. Це також відбувається і тоді, коли насильство не спрямовано безпосередньо на дітей. Пряме застосування насильства щодо дітей та підлітків заборонено.

Деякі діти страждають мовчки, у інших спостерігаються різні ознаки:

Наприклад, труднощі в школі, енурез, головні болі, порушення харчування та сну, проблеми у спілкуванні з іншими дітьми або агресивність. Важливо отримати допомогу.

Ці служби надають підтримку дітям та підліткам

Різні консультаційні центри консультують дітей та підлітків, які зазнали домашнього насильства.

Центр консультування жертв насильства також працює для дітей та підлітків, які постраждали від насильства. Конфіденційно, безкоштовно та з можливістю перекладу.

Служба консультування підлітків та сім'ї в консультативно-терапевтичному центрі Sonnenhügel у Гларусі підтримує дітей у їхньому здоровому розвитку. Діти та підлітки можуть знайти тут допомогу, наприклад, у вирішенні сімейних конфліктів.

Консультації та амбулаторна терапія в дитячій та підлітковій психіатричній службі (KJPD): при стресових ситуаціях в сім'ї. Підлітки можуть звернутися до KJPD самостійно.

Pro Juventute доступний вдень і вночі. Ім'я не потрібно називати. Спеціаліст нікому не розповідає про розмову. Він слухає і підтримує в пошуку рішень. Дзвінок до Pro Juventute безкоштовний. З Pro Juventute також можна зв'язатися за допомогою текстового повідомлення, чату або електронної пошти.

  • Pro Juventute: www.147.ch: Конфіденційна та безкоштовна консультація 24h/7, Тел. 147, Чат 147.ch, SMS на номер 147 або електронна пошта beratung@147.ch.

Що можуть зробити діти та підлітки?

Діти та молоді люди, які зазнають насильства вдома, повинні поговорити з кимось поза сім'єю. Наприклад, з учителями, шкільними соціальними працівниками, батьками друзів або сусідами. Діти та підлітки також можуть звернутися безпосередньо до вищезгаданих організацій.